Самі обставини спонукали до такого заголовка, адже ялина біля мого будинку і є своєрідним турківським «прапором», якого не має поруч на всій окрузі. Звернув увагу на це, коли першого вечора Нового 2011 року вирішив пройтись вулицею. У вікнах деяких будинків миготіли святкові вогники. Окремі з них прикрашені пишними гірляндами. Хоч більшість обійсть спалахне вогнями у вечірній час напередодні Різдва Хрестового, але схиляюсь до традиції, що і відлік нової доби не слід ігнорувати. Повторюю, що не соромлюсь, а горджусь цим, образно кажучи, турківським «прапором» на Самбірщині , намагаюсь придати деревцю особливої величності і краси у ці дні . Прикро стало, коли довідався , що турківські градоначальники вирішили обмежитись прибиранням туї і зовнішньою ілюмінацією . Вважав що інформація «Поки в Самборі думали-годили - в Турці ялину посадили» на сайтах Turka. at.ua та Sambir. вiz спонукатиме саме до прибирання живої ялини. А згадка про тую навпроти турківської ратуші навіяла сумні часи… Одного червневого ранку 1966 року міщани проснувшись були прикро здивовані , коли викорчували більшість цих красунь, а на вивільненій площі, згодом , звели кам’яну трибуну на зразок московської кремлівської , а замість погруддя встановили пам’ятник на весь зріст вождю світового пролетаріату В.І.Леніну. Потім біля двадцяти років партійний зайда, турківський генсек І.І.Губар диктував горянам свою волю з цього советського п’єдисталу... Самбірчанин Косачевич Іван Андрійович (родак з села Явора Турківського району) в розмові зі мною розповів про свій , « прапор». У переддень Нового року він був присутній на відкритті в селі Ільнику на Турківщині навчально-виховного комплексу для дошкільнят. Приїхав не з пустими руками, а з книгами. Однією з яких- «М1ж любов’ю і вогнем» є автором. Інші дві -«Поцілунок Лева» і «Володар»- праця його старшого брата Михайла, мешканця США,колишнього професора політології Нью-йоркського університету. Останній започаткував дві іменні щомісячні стипендії для кращих учнів Явірської і Боринської шкіл. Крім цього взяв під свою опіку навчання двох студентів вишів Турківського району. Його дружина - Діана також виділяє щомісячну грошову допомогу для кращих учнів Ільницької, Верхньо-Висоцької та Лімнянської шкіл. Характерно, що переможців серед школярів визначають педагогічні колективи навчальних закладів. Ідея про початок заокеанського меценатства належить Любомиру Яворському, власнику книгарні в м.Турка. - Важливо щоб добрий приклад допомоги в навчанні здібним дітям наслідували також заможні підприємці Турківського і Самбірського районів ,-висловився Іван Андрійович Косачевич. У свою чергу голова Турківської райдержадміністрації Василь Чернявський прийняв ці побажання до уваги і використання порад у практичній діяльності.
Антон Рогач, Турка-Cамбір. Ant_@krovatka.su
Немає коментарів:
Дописати коментар