Автор Олександр Ковальчук
thelaststand.us
Це могло бути лише чудо. Тільки чудо могло так змилоститися над
душею грішника. І це чудо називається Ударом. І є цей Удар у Кличка. І
Кличко є його Ударом.
Ударівці змилосердились над блудною душею Ярослава Дубневича. Ударами
прийняли його у свої ще теплі обійми. Осаннами врятували грішну душу
від тенет пекла. Виявили ласку до того, чия тушка ще так нещодавно
знаходилась за мить, за крок, за подих від пащі кровожерливих
регіоналів.
Сльозами покаяння пом'якшили його породу. І у цей святий для кожної
комашки день ввели Дубневича у свій фракційний Храм. Ввели того
Дубневича, який з власних глибин волав про допомогу усю мажоритарну
кампанію. І там, де Господь мовчить роками, життями, століттями, до
Дубневича озвались, почули та відповіли.
Ударівці, наче різдвяні ангелики, підхопили Дубневича і оминули над
його головою оту стратегічну містерію осягнення глибин безмежної любові
не через смирення, а через піздюліну.
Її не оминули Адам і Єва. Її не оминув Мойсей. Її не оминули пророки
Осія та Йона. Сам апостол Павло відчув на собі її стратегічні удари.
І цьому логічному ланцюжку Ярослав Дубневич не мав бути винятком. Але
став ним завдяки безмежній любові Удару, який відразу просвітив його,
що сірники дітям не забавка. Удар власноручно скасував звіздюліни у
житті Дубневича від тушкування з Партією регіонів. Пояснив на власному
прикладі. Підставив братерське плече.
А те, що Господь допоміг Дубневичу ось так трохи девіантно – Ударом,
то не тому, що Він збочинець якийсь чи просто там небесний діджей.
Занадто кучеряві манівці в автобіографії Дубневича. Грішника і олігарха.
Трьох "Богородиць Діво" та одного отченашу тут буде замало.
