​Вибори без правил. Чи є життя після виборів? Частина 5

Продовження... Читайте також "Вибори без правил. Частина 1", "Вибори без правил. Частина 2", "Вибори без правил. Частина 3. Відьма" та "Вибори без правил. Частина 4. Цій жінці не до борщів".

Фото: www.facebook.com/sodel.vlad

Два тижні до виборів Центральний штаб «Удару» відмовився вести переговори, щодо зняття свого кандидата Андрія Тиндика на мою користь. Хоча рейтинг «ударівця» був вкрай низький, йому не допоміг ні приїзд особисто Віталія Кличка в Городок, ні потужна телевізійна реклама.
Натомість «Удар» став знімати свого кандидата на одному з Горлівських округів Донецької області. Тим кандидатом був мій чоловік Микола Березовий. Микола був готовий зніматися з виборів, бо пішов по мажоритарці лише, щоб тягнути агітацію «Удару». Проблема була в тому, що від нього вимагали підтримати самовисуванця Артура Герасимова, якого Горлівка знала, як «дружбана» старшого сина… Януковича.
Тоді Горлівський кандидат від «Удару» поспішив знятися на користь кандидата від «Батьківщини».
А на моєму окрузі кандидат «Удару» Андрій Тиндик пішов на вибори і взяв аж … 5% голосів. Зате фракція «Удар» отримала з цього округу додаткового депутата – самовисуванця Ярослава Дубневича. Маю ґрунтовні підозри, що так і було задумано, що мій опонент Ярослав Дубневич мав серйозні контакти в центральному штабі Кличка.

Адже мені відомо, що Дубневич планував балотуватися від Кличка. Але в такому разі «Удар» ризикував потрапити під удар за підтримку корупціонера та потенційної «тушки», плюс втрачав головний медійний рупор на Львівщині – телеканал ЗіК. А так вдалося отримати додаткову конячку до фракційної стайні з найменшими іміджевими втратами. Тільки підозрюю, що цей троянській кінь, ще вилізе боком Кличку, як в свій час виліз Тимошенко. Адже Юлія Володимирівна сидить, не через газовий договір та Януковича, а через Яценка, Портнова, Губського, Дубневича та інших великих та малих корупціонерів, які відбили у людей охоту вставати на захист своїх політичних кумирів. 10 днів до виборів

Я отримала удар в спину і «клички» тут ні до чого. Отримала я від «свого». Партійний віп-агітатор Микола Томенко скасував заздалегідь запланований візит на мій округ. Це б нічого, якби не було роздано під церквами 15 тисяч запрошень!

Чи стане "Свобода"? Самбірського осередку ВО "Свобода" не стосується, про овець ні слова

Чи стане "Свобода" ядром опозиції?  

 

http://vgolos.com.ua/politic/6794.html

На фоні безініціативної тушкованої «Батьківщини» та безхребетного «Удару», які становлять числову більшість демократичних сил, найменша парламентська фракція «Свобода» виявилася найбільш дієвою опозиційною силою в країні та найбільшою противагою владному режимові.

До 28 жовтня 2012 року мало хто з українців вірив, що ВО «Свобода» подолає 5-% бар’єр і стане парламентською партією. Проте, сьогодні більшість з них переконані, що саме «Свобода» стає найстійкішим ядром опозиційних сил і найвпливовішою опозиційною партією.

Москві потрібно знищити наші найбільш сучасні підприємства

Руйнація промислових підприємств – візитна картка режиму Януковича  

Впродовж останніх років посилюється руйнація і занепад потужних промислових українських підприємств, які припиняють роботу чи скорочують штат працівників, що призводить до соціальної напруги і негараздів у великих індустріальних містах.

Янукович та його правляча група завдають величезної шкоди промисловому розвитку України. По суті, можна вести мову про те, що Янукович та Азаров свідомо чи не свідомо нищать індустріально-промисловий господарський комплекс України. Це явище було характерним і для режимів Кучми та Ющенка-Тимошенко, але зараз руйнація українських промислових підприємств стає візитною карткою правлячого режиму. Складається таке враження, що кліка Януковича просто ненавидить промислові підприємства, і вся їх діяльність спрямована на знищення цих об’єктів. Зокрема, в Україні зупинились чи дуже істотно скоротили обсяг продукції і звільнили працівників Бориспільській та Чернігівський автобусні заводи, Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат, Дрогобицький, Надвірнянський та Лисичанський нафтопереробні заводи, Запорізький та Стахановський феросплавні заводи, Донецький електрометалургійний завод та багато інших підприємств, в першу чергу на Галичині.

Режим бандократії намагається усталити для себе компрадорську, лихварську, паразитичну власність

Українців хочуть позбавити приватної власності  

Режим Януковича-Азарова впродовж свого перебування при владі неухильно дотримується курсу на знищення середнього класу, який становить найбільшу загрозу для їхнього безхмарного панування над українцями. При цьому знищення середнього класу в першу чергу відбувається через постійні нововведення у сфері оподаткування, які з року в рік погіршують податкову систему в Україні і посилюють тиск на дрібний та середній бізнес.

Такі дії правлячої кліки пояснюються тим, що середній клас є носієм приватної власності, а панувати можна над тими, хто позбавлений приватної власності, хто веде спосіб життя біоістот, перетворившись на хохлів, «бомжів». Саме таких осіб найлегше підкорити своїй волі, здійснювати їх експлуатацію. Наявність продуктивної трудової приватної власності забезпечує для людини економічну свободу, це робить людину вільною, завдяки приватній власності людина перетворюється на розумну істоту. На противагу цьому, режим бандократії намагається усталити для себе компрадорську, лихварську, паразитичну власність.

Україна є класичним прикладом "бананового" режиму

 http://www.epravda.com.ua/publications/2013/01/17/356644/

"Пральна машина" для "Сім'ї"

Сергій Щербина, ЕП 

Фото прес-служби президента

"Межигір'я", при всій своїй масштабності, лише верхівка айсберга. "Економічна правда" вирішила більш детально розібратися у схемах царської родини. І під час цих досліджень ми виявили більш ніж цікаві факти. Зокрема, ці факти можуть свідчити про те, що для побудови неофіційної частини схем "Сім'ї" залучалися люди, які причетні до цілої низці корупційних скандалів як в Україні, так і у всьому колишньому СРСР.

Після перемоги Віктора Януковича на президентських виборах 2010 року, серед внутрішніх угрупувань партії влади спостерігався певний паритет. За невеликим виключенням, кожна солідна група отримала свій "шматок".

Але у середині 2010 широкого вжитку почав набувати термін "Сім'я" і почалося сходження зірки старшого сина президента Олександра Януковича.

Особливий характер роботи та інтенсивність праці

Чиновник-"Свободівець" отримує 13 тис. зарплати за "особливий характер роботи" 

12 699 гривень - зарплата голови Львівської обласної ради, "свободівця" Петра Колодія. Сюди входить посадовий оклад - 5644 грн, 50% надбавки за "особливий характер роботи та інтенсивність праці", 20% за вислугу років та щомісячна премія у розмірі 60% посадового окладу.

Що ж це за такий "особливий характер роботи та інтенсивність праці"? Варто просто зайти на сайт обласної ради та проаналізувати новини з іменем голови.

Вони звучать так: голова обласної ради привітав аграріїв області, працівників радіо і телебачення, висловив співчуття з приводу смерті владики, вручив відзнаки ветеранам-повстанцям, вручив грамоту заслуженому художнику, привітав заньківчан із прем'єрою, взяв участь у святкуваннях 100-річчя школи імені Шашкевича, вшанував пам'ять 366 українців, трагічно загиблих у Павлокомі, поклав квіти до могили Петра Кука, взяв участь в освяченні різдвяного дідіуха, привітав сотника УПА з ювілеєм, вручив почесні відзнаки учаcникам визвольної боротьби і таке інше.

Одразу виникають питання, а чому ж хірурги, які проводять по кілька операцій у день, відбувають нічні чергування, отримують до 2-х тис. грн? Хіба це не "особливий характер роботи"? Чому робітники на заводах, які стоять за конвеєром, отримують три тисячі? Коли нарешті в нашій країні перестануть годувати дармоїдів і будуть оцінювати справді роботу, її складність і фаховість, а не присутність на роботі чи відсиджування в посадовому кріслі?

Бюджетні гроші використовуються неефективно, або їх крадуть

  http://www.pravda.com.ua/articles/2013/01/16/6980797/

Чому крадуть із бюджетів

Віктор Бобиренко, для УП 

Фото з сайту wartime.org.ua

За прийняттям державного бюджету і цікавими потасовками у ВР Україна й не помітила, що були прийняті місцеві бюджети. А частка місцевих бюджетів у зведеному бюджеті України таки чимала. І усе погано.

І якщо державному бюджету київські експерти кісточки промили, то про місцеві бюджети – тихо-тихо.

Ні для кого не секрет, що Україна має проблеми з реальним самоврядуванням. Саме на місцевому рівні.

Так було й за попередньої влади. Використання ж нинішньою владою як основного управлінського методу жорсткої вертикалі ще більше нівелює ростки самоврядування.

Губернатори, яких призначають, не соромлячись, намагаються помикати мерами міст обласного підпорядкування, яких, власне, вибирала громада, а не призначали з Києва. І саме ці міста, особливо обласні центри мають можливості бути не дотаційними.

Проте, на рівні мерів міст відбувається інше. Замість реального самоврядування – відсутність чесного діалогу місцевої влади з громадою. Ні, спілкування начеб - то є, але це монолог. Або ж банальне бажання розказати як усе добре дякуючи меру (з контролем інформаційного середовища), або маніпулювання свідомістю громадян через перекручування цифр, фактів, статистичних даних, тощо.

Є й "неофіційна" частина

  http://www.pravda.com.ua/articles/2013/01/14/6981435/

Нові вілли Януковича - "Камея" та "Міро Маре"

Сергій Щербина, УП 

Фото прес-служби президента

Загальновідомо, що президент Віктор Янукович і його родина мають непоборну пристрасть до прекрасного. Очевидно, саме ця пристрасть спонукала "Сім'ю" всіма правдами і неправдами "віджимати" державну нерухомість.

Справжнім символом цього процесу є будівництво райського саду у "Межигір'ї". Колись державне лісництво "Сухолуччя" також стало персональним мисливським угіддям президента.

Смаки українського самодержця в чомусь співпадають зі інтересами російської династії Романових, улюбленим місцем відпочинку яких був Крим. Тепер тут також зводять "філіали Межигір'я".

Офіційно "Сім'ї" належить балаклавська набережна у Севастополі. Історичні будівлі, де колись жила Леся Українка, були сумнівним чином "реконструйовані" і згодом викуплені компанією "Маринсервис" старшого сина президента Олександра Януковича.

Згідно конституції Ви маєте право здохнути на власній землі

Феодальная Украина для чайников (без перекладу)

 Автор - Сергей Дибров   http://yat.in.ua/topic/4/343

Двадцать лет назад мы получили право заниматься предпринимательством, создавать кооперативы и собственные фирмы. Стало возможным владеть средствами производства и нанимать на работу других граждан. Мы приняли новую Конституцию и устремились от социализма к капитализму, но в своем движении по спирали истории, похоже, проскочили нужную остановку…
Феодальная Украина. Государственное устройство
Согласно ст. 5 Конституции, носителем суверенитета и единственным источником власти в Украине является народ.

В Феодальной Украине власть принадлежит «элите» – особой привилегированной группе, украинским баронам, объединенным в так называемую «феодальную лестницу». В Феодальной Украине каждый нижестоящий вассал получает от вышестоящего сеньора надел, с которого кормится. Такой надел может быть территориальным (земля, город, район, область) либо административным (чиновничья должность). Размеры надела и полномочия барона позволяют ему прокормиться в соответствии с положением в феодальной лестнице. При раздаче земельных и административных наделов профессиональные качества претендента на должность не играют никакой роли, главное здесь – личная преданность своему сеньору и сюзерену.

На заре украинского феодализма, в так называемые «дикие 90-е», бароны имели собственные вооруженные силы (так называемые «бригады»). Бригады поддерживали власть баронов, собирали дань, осуществляли судебное и исполнительное производство на территории феода. Также бригады использовались при вооруженных столкновениях в случае конфликта интересов баронов, что приводило к многочисленным жертвам среди представителей баронских династий и ослабляло центральную власть.

В конце 90-х тогдашний сюзерен Леонид Кучма, подобно своему коллеге, королю Генриху VII Тюдору, запретил содержать собственные армии и поставил баронов под жесткий контроль (так называемая «система сдержек и противовесов»). С тех пор в Феодальной Украине установился абсолютизм, который не удалось существенно пошатнуть даже при помощи «политреформы». С установлением абсолютизма единственным источником феодальных привилегий стал сюзерен, феодальная лестница слилась с государственной вертикалью, а функции и методы работы «бригад» полностью отошли к профильным государственным органам.

Олігархи панують над бюрократією й державою

http://gazeta.ua/articles/477142

"Ми – неофеодальна країна. У нас зараз щось подібне до Південної Кореї"

Власність в Україні сконцентрована в такому вузькому колі осіб,що це загрожує національній безпеці, – вважає директор центру антиолігархічної політики Володимир Ларцев

Що пішло не так із початком української приватизації в 1990­х?
– Вибір моделі став результатом боротьби різноманітних підходів та сил. Тоді політики пропонували всілякі варіанти приватизації: англійський, східноєвропейський, російський. Загалом з усіх моделей з'явилася українська. Вона мала чотири головні напрямки: оренда з викупом, акціонування великих виробництв, сертифікатна та грошова приватизація окремих підприємств.
Оренда з викупом була вигідна "червоним директорам", які керували підприємствами ще за Союзу. За часів перебудови адміні­стра­тивний контроль над ними зменшився. ­Директори постворювали дочірні фірми й пустили через них усі грошові й товарні потоки. Так і збагатилися. Яскравий приклад – Юхим Звягільський, який керував шахтою імені Засядька. Це дуже велике виробництво з численними фондами. Коли розвалився СРСР, узяв його в оренду й досі не може викупити. Проте за цей час Звягільський опинився в сотні найбагатших українців .

Копиляк на очисних хоче в’їхати на другий термін, але звідки він взяв ці 4 мільйони євро та з чиєї кишені вони будуть віддаватися?

Нам попалася на очі інформація про будівництво очисних споруд у Самборі. Питання насправді болюче для нашого міста і вимагає негайного вирішення. Питання яким коштом, або точнійше, хто в майбутньому буде платити за цю, на нашу думку «чергову фінансову аферу міського голови». Можливо дехто з думкою редакції буде незгідний, але у зв’язку з тим, що інформація про якісь нові проекти, котрі мають бути втіленні у життя Самбора, нашою міськрадою та головою міста Тарасом Копиляком старанно замовчуються, в нас виникає почуття, що місто черговий раз хочуть облупошити. Приклад СКП ми вже маємо! Черговий раз мешканців міста  хочуть обдурити та посадити в боргову яму. Звідки у влади міста Самбора, бюджет котрого менший за бюджет Борислава чи Нового Роздолу, раптом з’явилися ці шалені гроші? Якщо позичили, то і віддавати треба. Чи не має наміру теперішня влада на чолі з Тарасом Васильовичем, закріпити за собою на довгі роки, прибутки від вивозу сміття та очищення стоків міста? Для чого ця співпраця з якимсь невідомим СП, «Антарес-Україна», коли спільнота ЄС фінансує на 90 відсотків подібні проекти для прикордонних зон. Скільки хочуть наші місцеві правителі заробити на цьому проекті і чому він так старанно шифрується?

І на остаток. Саме головне, осв’ятити! Ну як без цього, ще нічого не зробили, але без осв’ячення чеське обладнання робити не буде, ані ся ніц не побудує. Може варто ще осв’ятити поборників проекту, щоб не крали, а то стовідсотково пан Вітіслав Зедик не в курсі всіх темних справ нашої мерії.

До Вашої уваги стаття, котра появилася в інтернеті

Влада Самбора планує розпочати будівництво очисних споруд для міста влітку 2013 року 

У роки німецької окупації працював, а в часи "ПАКРАЩЕННЯ" поріжуть

Металолом! 

Це солодке слово, котре несе шалені прибутки, не дивлячись на  величезну шкоду, яку задають сучасні фірми по збору та реалізації металобрухту. Згадаємо старі комуністичні часи, збір металу та паперу піонерами. Збирали насправді метал, котрий не надавася до вжитку. Кожний завод мав план здачі металобрухту, але жодне підприємство не дозволяло собі порізати дієздатне обладнання  та здати його на переплавку. За такі речі - тюрма однозначно. Яку економіку сповідує Україна після 91 року. Мінімум затрат, максимум прибутків. От і став метал джерелом максимальних прибутків при мінімальних затратах. Торговий та риболовний флот продали, а ці кораблі і надалі плавають, правда під чужими прапорами. Туристичних, круїзних лайнерів позбавилися. А немає флоту, нема що ремонтувати. Судоремонтні підприємства на металобрухт.  На метал пішло обладнання шахт та металургійних комбінатів. Зате появилися копанки. Хочеш жити іди рий, засипле - твоя проблема. Величезна кількість сучасних збагатликів не гребували,  та і надалі не гребують простою схемою промислового мародерства. Заводик купуємо за безцінь, ріжемо, здаємо металобрухт, отримаємо прибутки. Ви думаєте, що донецькі чи дніпропетровські перед чимось зупиняться? Вони там вже все своє порізали, тепер прийшли до нас. З часом вони перетворять і наших людей у послушних рабів, які за миску полови будуть хазяїну ноги цілувати. Ріжуть не тільки Дрогобицький нафтопереробний, ріжуть молокозавод в Стебнику. Ріжуть в Калуші та Миколаєві. А наші місцеві ще їм у цьому допомагають. Понастворювали фірм, закупили ріжучий інструмент і гайда татарській орді служити, ще і тішаться, що файно їм платять. А що лишимо нащадкам? Пустелю? Де підуть галичани працювати, як будуть родини кормити? Нікого це не цікавить. Головне нажитися тепер, любою ціною. Якщо не зупинити цю навалу, то незабаром нас всіх чекає доля заробітчан. Варто лиш почитати біографії таких політиків – металоломщиків, як Наталія Королевська, чи покопатися в минулому таких горе-патріотів, як Андрій Лопушанський, підприємство якого «Добромиль» взяло активну участь в похоронах об’єднання «Сірка» та багатьох підприємств Нового Роздолу. Адже верхівці, котра перебуває при владі, котра для себе вже поділила Україну потрібні лиш гроші, максимально великі суми в мінімально короткі строки. А потім хоч трава не рости. «Діду село горить, а я торбу беру та на друге іду». А куди підемо ми?

 "sambir.biz" 

 Завод Коломойського на Львівщині розтягують на металобрухт

Планомірне знищення галицького населення

Експерт з Галичини закликає до прямого народовладдя

Голова Української Національної Консервативної партії, професор Національної академії управління Олег Соскін вважає, що діяльність правлячого режиму Януковича та Азарова призвела до знищення промислового потенціалу Галичини, занепаду і руйнації економіки Львівщини.

Про це інформує прес-служба УНКП.

На думку Соскіна, галицька громада повинна зупинити цей процес знищення і спільними зусиллями громадян, депутатів місцевого самоврядування, Верховної Ради, обраних від Львівщини, міських голів розпочати процес відродження Галичини.

«Промисловий потенціал Галичини, Львівської області, неухильно руйнується. Поки місцева влада активно бореться за мову, виступає із загальнодержавними політичними ініціативами, реальна економіка повністю нищиться режимом Януковича-Азарова. Рік за роком закриваються чи скорочують випуск продукції і звільняють працівників найбільші промислові підприємства Львівщини, з числа тих, які ще не були повністю розграбовані і зруйновані за часів Кучми і Ющенка-Тимошенко»,– наголосив експерт.

Він жорстко протистояв і українцям, і полякам, і німцям, якщо вони не визнавали її незалежності

Микола Марченко

Вважаю, ніхто не володіє істиною...

Виявляється, героєм, на якого можна рівнятися, є лише Бандера. Зараз це визнають навіть у Росії.

Лише Бандера міг написати Гітлеру листа наступного змісту:

"Навіть якщо німецькі війська при вступі до України, звісно, будуть вітатися як визволителі, то невдовзі ця ситуація може змінитися, якщо Німеччина прийде в Україну не з метою відновлення української державності з відповідними гаслами... Українець, таким, яким його зробили останні 20 років, сповнений рішучості закласти підмурівок, який забезпечив би національний розвиток в незалежній державі. З цією рішучістю мусить рахуватися будь-яка держава, яка, переслідуючи власні інтереси, хоче створити новий порядок на східноєвропейському просторі"

Зараз на різних форумах представники "руського міра" прагнуть принизити роль ОУН-УПА та Бандери в боротьбі за незалежну Україну. А чому?  Чому це прізвище , котре стало збірним поняттям нарівні із гайдамаками чи петлюрівцями так будоражить свідомість людей? І чому "стяжатєлі руського міра" основний акцент роблять на те, що Бандера був якщо не прислужником, то принаймі маріонеткою в руках Гітлера.

То де ж істина?

Найбідніше населення за найкращих природних, географічних умов

Андрій Павловський

Секретар комітету з питань соціальної політики і праці

Чому українці такі бідні ? Відповідь олігархів 

З одного боку, найбагатші в Європі кримінальні олігархи, а з другого – найбідніше населення за найкращих природних, географічних умов і наявності талановитого і працьовитого народу. Сьогодні в Україні, 10 олігархічних кланів контролюють 80 % економіки, в той час як майже 80 % населення країни за даними ООН, перебуває на межі бідності ( за час влади Януковича кількість бідних зросла на 10%).

В такому суспільстві не цінують, ані мораль, ані совість, ані талант, в такому суспільстві не кажуть про справедливість, нема чого казати про права людини, про свободу слова, про незалежність судів. Замість соціально орієнтованих ринкових відносин - олігархічний монополізм. Замість розвитку нації - знищення всього українського.

На прикладі України має підтвердження висновок відомого мільярдера Дж. Сороса про те що "ринковий фундаменталізм і демократія несумісні". Отже, кримінально-кланова диктатура є закономірним явищем за нинішньої олігархічної влади і президента. Все продається й купується з благославіння влади.