Якось
мій один старий приятель надзвичайно просто і влучно пояснив мені, що
таке політика. Так, за його визначенням, найбільша політика буває тоді,
коли люди, котрі нею займаються, готові пожертвувати життям за свої
політичні переконання.
Коли ж політики не готові за свої
переконання жертвувати своїм життям, але готові пожертвувати хоча б
власною свободою, це також політика, але вже в меншій мірі.
Коли ж політичні діячі не готові пожертвувати ні життям, ні свободою,
але готові пожертвувати заради своїх політичних ідей бодай власним
майном, це також можна назвати політикою, хоча й у значно меншій мірі.
Але коли політики не готові взагалі нічим пожертвувати за свої
переконання, тут політика зникає і перетворюється в політиканство, тобто
імітацію якихось політичних переконань.
Політична ситуація в сучасній Україні наводить на невеселу думку, що
сучасні українські політичні діячі у своїй більшості абсолютно не готові
нічим пожертвувати і лише імітують наявність у них політичних
переконань. Коли спостерігаєш сучасний політикум з його зрадництвом і
тушкуванням, стає соромно за так званих «державних мужів». Сучасна
владна еліта без елітних прикмет.






Журнал "Країна" №149








