Ціна обіцянки та депутатський мандат
Схоже,
що декому з новоспечених депутатів Верховної ради можуть вилізти боком
їх багато чисельні передвиборчі обіцянки, що так необачно роздавались
напередодні виборів.
Давня мудрість, яка стала уже
народною, стверджує, що є два типи казок: ті, які починаються словами
«жили-були…» і ті, які починаються словами: «проголосуйте за мене…».
Схоже, що минула парламентська передвиборча кампанія стала яскравою
ілюстрацією цієї тези. Кандидати в депутати усіх партій та кольорів
щиро та відверто обіцяли здійснити найзаповітніші мрії своїх виборців.
Бажаючи отримати значок депутата готові були і вдень і вночі, і словом і
ділом будувати, впорядковувати, годувати і відстоювати, – лише б
довірливі виборці, або ж, як модно говорити зараз – електорат –
проголосували за них. Звичайно, при щедрій роздачі обіцянок ніхто й не
мав на увазі всерйоз, що ці обіцянки треба буде виконувати. Ані
кандидати, ані, підозрюю виборці. Просто традиція у нас така – на
виборах кандидати в парламентські небожителі повинні обіцяти, а виборці
слухняно слухати і робити вигляд, що вірять цим обіцянкам. Хоча,
насправді, і ті і інші навіть не думають виконувати або ж вимагати
виконання обіцяного. Ну, принаймні, до наступних парламентських виборів.
Проте, схоже, окремим депутатам все ж таки доведеться розплачуватись
за лишню балакучість під час виборчої кампанії.
Зокрема, один з новоспечених депутатів, обраний по 120-му виборчому
окрузі Ярослав Дубневич, окрім того, що виявився єдиним самовисуванцем,
який став нардепом, відзначився вельми оригінальною виборчою програмою.
Окрім самих різноманітних фантастичних обіцянок у стилі «ніколи не
стану тушкою», «створю галицьке лобі» і т.д., Дубневич пообіцяв, у разі
невиконання своїх численних обіцянок скласти повноваження депутата Верховної Ради України.
Окрім цього, нещодавно, мабуть, не уявляючи собі, що це
хтось зможе таки почути і використати, в ефірі телепередачі «Люстрація»
на одному з телеканалів, Дубневич заявив, що готовий скласти
повноваження депутата, у разі, якщо за це буде зібрано стільки ж підписів, скільки проголосувало за нього виборців.
Чи-то місцеві активісти, чи-то давні суперники без п’яти
хвилин нардепа Дубневича вирішили піймати його за язик. У автора є
інформація про те, що на Самбірщині створена ініціативна група зі збору
підписів за відкликання Дубневича з депутатського корпусу Верховної
Ради. Хоча, формально, Дубневич ще не зміг порушити жодного пункту
своїх «зобов’язань», оскільки, просто, не мав ще часу це зробити,
принаймні, один з пунктів, який стосується його вступу у одну з фракцій
національно-патріотичних партій у Верховній Раді, йому виконати не
вдасться. Хоча сам без п’яти хвилин нардеп переконує усіх, що «веде
перемовини» з представниками партій-переможців виборів, уже зараз
зрозуміло, що навряд чи йому знайдеться місце в якійсь із них. Кажуть,
першими відмовили в «політичному притулку» Дубневичу «свободівці» – усі
надто добре пам’ятають конфлікт голови Львівської обласної організації
партії Ірини Сех з Дубневичами, який, судячи з останнього засідання Львівської облради
перебуває в активній фазі. Окрім цього, не завжди чесне суперництво
старшого брата Ярослава Дубневича – Богдана з свободівцем Михальчишиним
на виборах також не додає теплих тонів у стосунках з «Свободою».
Не дає оптимістичних перспектив для Дубневича і фракція
«Батьківщини», звідки Дубневича виключили ще в 2010 році за ініціативи
тодішнього голови ЛОО «Батьківщина» Івана Деньковича. Щоправда, за
кілька місяців уже самого Деньковича виключали з партії за те, що той
банально став «тушкою» в парламенті. Однак, це не переконало Ярослава
Дубневича повернутись в лави сердечної партії, і висувався до обласної
ради він від партії «Відродження». Конфлікт Дубневичів та БЮТу вийшов за
межі обласної організації, в нього включились керівники партії, тому і в парламентській фракції «Батьківщини» Дубневичу шукати нічого.
Окреме питання – партія Віталія Кличка УДАР. Здавалося б,
саме тут варто шукати прихистку Ярославу Дубневичу. Проте, і тут цьому
політику, швидше за все, не будуть раді. Першою ознакою цього було
виключення з претендентів на підтримку УДАРУ кума Дубневичів Михайла
Гички ще на самому старті кампанії.
Також можна бути впевненим, що і керівник Львівської обласної
організації УДАР Ярослав Гінка зробить усе для того, аби не допустити
Дубневича в УДАР, оскільки пам’ятає чим закінчилась діяльність братів
Дубневичів для львівського БЮТ.
Саме тому, після 16 грудня, тобто, після першого засідання
Верховної Ради України нового скликання і з’явиться перша (і далеко не
остання) підстава для відкликання Дубневича. Проте активісти, які уже
зараз розпочали підготовку підписів, вважають, що не варто відкладати
хорошу ініціативу в довгий ящик. Тим більше, що в якомога швидшому
початку такої процедури зацікавлено чимало впливових особистостей.
В першу чергу, це поки що чинний голова Самбірської РДА Іван
Білак. Схоже, на цих виборах він остаточно «побив горшки» з Дубневичем,
свідченням чому були неодноразові гострі взаємні обвинувачення двох
кандидатів під час виборчої кампанії. Уже після вибрів стало зрозуміло,
що Дубневич образ не забув, і зробить усе для того, щоб «віддячити»
своєму супернику (http://www.wz.lviv.ua/news/21101). Розуміючи це,
опальний голова РДА, також напевно думає, що єдиний спосіб залишитись на
посаді – це не дати Дубневичу стати депутатом ВРУ. Або ж принаймні,
створити таку загрозу для того, аби покращити свої позиції в перемовинах
про перемир’я з Дубневичем.
Ще одна особа, зацікавлена в відкликання Дубневича – Тетяна
Чорновол. Схоже, полум’яна революціонерка так і не змирилась з програшем
на виборах і готова зробити усе, аби оспорити їх результати. Або ж
повернути Status quo до початку виборчої кампанії. Зараз шанси на
перемогу у неї були б суттєво вищими, а ніж півроку тому. Окрім цього, є
у Тетяни і друга мета, про яку вона уже неодноразово заявляла. Зокрема,
одразу після закінчення виборів, на зустрічі з виборцями в м. Комарно
пані Тетяна заявила, що тепер «не дасть спокою Дубневичу і
балотуватиметься саме по цьому, Комарнівському окрузі на довиборах до
Львівської обласної ради». Пікантності цій ситуації додає те, що свого
часу саме по цьому окрузі Ярослав Дубневич висував свою кандидатуру до
облради. Якщо припустити, що Тетяна Чорновол не відступить від своїх
намірів, то мобілізація своїх виборців через збір підписів може стати
непоганим початком виборчої кампанії.
Як би там не було сам факт, що збір підписів проводиться
або ж буде проводитись, мабуть змусить новоспеченого депутата добряче
понервувати, і хтозна – може й змусити до певних компромісів, в тому
числі і у форматі діяльності в парламенті.
http://vgolos.com.ua/politic/6769.html
Немає коментарів:
Дописати коментар