У роки німецької окупації працював, а в часи "ПАКРАЩЕННЯ" поріжуть

Металолом! 

Це солодке слово, котре несе шалені прибутки, не дивлячись на  величезну шкоду, яку задають сучасні фірми по збору та реалізації металобрухту. Згадаємо старі комуністичні часи, збір металу та паперу піонерами. Збирали насправді метал, котрий не надавася до вжитку. Кожний завод мав план здачі металобрухту, але жодне підприємство не дозволяло собі порізати дієздатне обладнання  та здати його на переплавку. За такі речі - тюрма однозначно. Яку економіку сповідує Україна після 91 року. Мінімум затрат, максимум прибутків. От і став метал джерелом максимальних прибутків при мінімальних затратах. Торговий та риболовний флот продали, а ці кораблі і надалі плавають, правда під чужими прапорами. Туристичних, круїзних лайнерів позбавилися. А немає флоту, нема що ремонтувати. Судоремонтні підприємства на металобрухт.  На метал пішло обладнання шахт та металургійних комбінатів. Зате появилися копанки. Хочеш жити іди рий, засипле - твоя проблема. Величезна кількість сучасних збагатликів не гребували,  та і надалі не гребують простою схемою промислового мародерства. Заводик купуємо за безцінь, ріжемо, здаємо металобрухт, отримаємо прибутки. Ви думаєте, що донецькі чи дніпропетровські перед чимось зупиняться? Вони там вже все своє порізали, тепер прийшли до нас. З часом вони перетворять і наших людей у послушних рабів, які за миску полови будуть хазяїну ноги цілувати. Ріжуть не тільки Дрогобицький нафтопереробний, ріжуть молокозавод в Стебнику. Ріжуть в Калуші та Миколаєві. А наші місцеві ще їм у цьому допомагають. Понастворювали фірм, закупили ріжучий інструмент і гайда татарській орді служити, ще і тішаться, що файно їм платять. А що лишимо нащадкам? Пустелю? Де підуть галичани працювати, як будуть родини кормити? Нікого це не цікавить. Головне нажитися тепер, любою ціною. Якщо не зупинити цю навалу, то незабаром нас всіх чекає доля заробітчан. Варто лиш почитати біографії таких політиків – металоломщиків, як Наталія Королевська, чи покопатися в минулому таких горе-патріотів, як Андрій Лопушанський, підприємство якого «Добромиль» взяло активну участь в похоронах об’єднання «Сірка» та багатьох підприємств Нового Роздолу. Адже верхівці, котра перебуває при владі, котра для себе вже поділила Україну потрібні лиш гроші, максимально великі суми в мінімально короткі строки. А потім хоч трава не рости. «Діду село горить, а я торбу беру та на друге іду». А куди підемо ми?

 "sambir.biz" 

 Завод Коломойського на Львівщині розтягують на металобрухт

 

На НПК «Галичина» демонтують та вирізають обладнання, а вночі з території комплексу вивозять металобрухт.

Про це йдеться у зверненні мешканців міста Дрогобича до народного депутата Ігоря Васюника.

Люди просять допомоги у вирішенні питання про відновлення роботи підприємства.

Найближчим часом це питання буде винесено на обговорення міжфракційного депутатського об'єднання "Львівщина", - обіцяє Васюник.

Нагадаємо, збудований 1859-го і пізніше реформований завод працював навіть у роки німецької окупації. НПК «Галичина» до 2012 року давав майже 20% надходжень в економіку Львівщини.

У травні 2011 року ФДМУ розпочав судовий процес про повернення в державну власність 30%-ого пакету акцій ВАТ «Нафтопереробний комплекс «Галичина» (Дрогобицький НПЗ, Львівська область), який було приватизовано в 1995 році.

У 2012 році НПК "Галичина" зупинився.

Контрольними пакетами акцій НПК «Галичина»  володіє група «Приват».  

Власник «Привату»  - український бізнесмен Ігор Коломийський.

Джерело: Голос України