У Розлуч, до полковника запасу Володимира Казана на «Бойківський двір», або коли колишні військові звання викликають різну асоціацію.
Не все так погано у нашому домі, бо переглядаючи інтернет сайт «Sambir.biz» складається враження, що переважають негативні думки про життя-буття самбірчан. Особливо дошкульною виявилась стаття «З полковниками безпечніше. Чому?», яку продублювали також і турківчани на сайті turka.at.ua. У першому варіанті з`явилось рекордне число коментарів - 50! Заради справедливості скажемо, що «неозброєним» оком помітно, що окремі з них надіслані з одного і того ж джерела. Та не будемо з того робити трагедію, хоч деякі «доброзичливці-сміливці» намагаються, як кажуть, «запустити» кольку в ребро анонімно. Але не має зла, аби не вийшло на добро, а із слушної критики потрібно робити висновки всім, кого це стосується і в першу чергу думати про скорочення бюрократичного чиновницького апарату, як на Самбірщині , так і в Турці. Тепер переключимось на більш приємну хвилю, зокрема до «Бойківського двору» в село Розлуч Турківського району, де туристично-оздоровчим комплексом, а попростому маєтком, володіє полковник запасу, самбірчанин Володимир Казан.
Не все так погано у нашому домі, бо переглядаючи інтернет сайт «Sambir.biz» складається враження, що переважають негативні думки про життя-буття самбірчан. Особливо дошкульною виявилась стаття «З полковниками безпечніше. Чому?», яку продублювали також і турківчани на сайті turka.at.ua. У першому варіанті з`явилось рекордне число коментарів - 50! Заради справедливості скажемо, що «неозброєним» оком помітно, що окремі з них надіслані з одного і того ж джерела. Та не будемо з того робити трагедію, хоч деякі «доброзичливці-сміливці» намагаються, як кажуть, «запустити» кольку в ребро анонімно. Але не має зла, аби не вийшло на добро, а із слушної критики потрібно робити висновки всім, кого це стосується і в першу чергу думати про скорочення бюрократичного чиновницького апарату, як на Самбірщині , так і в Турці. Тепер переключимось на більш приємну хвилю, зокрема до «Бойківського двору» в село Розлуч Турківського району, де туристично-оздоровчим комплексом, а попростому маєтком, володіє полковник запасу, самбірчанин Володимир Казан.
Він не шукав теплого місця і легкого хліба, а своїм розумом і руками створив для подорожніх затишний куточок посеред карпатської природи. Побувавши минулими вихідними днями на цій базі побачив сотні любителів подихати на повні груди серед гірської краси. Одні розважались на санчатах, більш спритніші за допомогою нартярського витягу демонстрували спортивну майстерність на лещатах. Окремі задовільнялись гарячим чаєм на свіжому повітрі, користуючись домашнім запасом з термосів. Поруч весела компанія вже розпочала сімейну забаву просто неба, затягуючи верховинські мотиви. Пропонують свої послуги і парубки з кіньми впряженими в сани, які можуть доставити охочих на будь-яку гірську вершину. До послуг гостей відкриті колиби, дрова для ватри. Хто претендує на більший комфорт може скористатись впорядкованими кімнатами готельного типу з усім побутовим сервісом: телеприймачем,більярдною, сауною. Для бажаючих є прокат спортивного інвентаря тощо. Приваблює своєю внутрішньою оздобою і найпрестижніша будівля-Корчма, де можна побачити чи не весь ужитковий бойківський, так би мовити, реманент В затишній залі розносяться запахи різноманітних страв. Щочетверга та неділі у вечірній час в цьому просторому приміщенні відбувається головне верховинське дійство- бойківське весілля. Розважає чисельну аудиторію, а це, як правило, гості з Трускавця та інші, дипломант конкурсів декламаторів-читців Микола Комарницький з Турки, самбірські спортивні віртуози. Головні ролі обряду бойківського весілля: старости і старостіни, наречених, сватів та інших дійових осіб, виконують справжні самодіяльні митці. А яка Корчма може бути без музик, або танець без стрункої дівки- горянки. Під враженням навколишньої карпатської краси , пригубивши чарчину-другу на гадку приходять поетичні слова, коли сосновий ліс перебирає струнами біля сріблистих гірських потічків… Отже, раджу відвідати бойківську перлину Розлуч з цілющим повітрям, мінеральними водами. Цей наш край Іван Франко образно називав «золотим куточком в срібній мглі» . Полковник запасу, самбірчанин Володимир Казан гостинно запрошує до цієї джерельниці краси, здоров,я і сили. Як бачимо, однакові військові звання , але викликають різні асоціації.
Антон Рогач, Самбір –Турка. Ant_@krovatka.su тел.0963563959
P.S. Були часи, коли з Самбора до Розлуча організовувались «сніжні потяги». Поодинці і гуртом добирались туди люди праці і молодь. Може хоч під завісу зимового сезону надолужимо цю традицію, яку свого часу започаткував ветеран туризму Самбірщини Юрій Іванович Савченко. Саме його спогади спонукали автора до написання цього матеріалу. Краще пізно, ніж ніколи.

Немає коментарів:
Дописати коментар