Відома
радянська екранізація Марка Захарова 1979 року за мотивами Рудольфа
Еріка Распе «Той самий Мюнхгаузен» розповідає історію одного барона,
який живе у вигаданому світі – світі своїх ілюзій. Ці ілюзії дуже вже
подібні на правду, а сам барон Мюнхгаузен гордо говорить, що славиться
він не своїми величними подвигами, а тим, що ніколи не бреше.
Микола
Янович Азаров не барон, хоча із доходами у 800 тис. грн. річно (або ж
100 тис. дол. за курсом НБУ), йому цього титулу напевно й не потрібно.
Він, щоправда, також славиться тим, що говорить «лишень правду».
Прислухайтесь уважніше до історій нашого героя – вони величні, як і в
прославленого барона, – реформа пенсійна і реформа податкова… середня
зарплата зростає, життєвий рівень покращується…
Недоброзичливці, а їх не бракувало й у барона Мюнхгаузена, можуть
сказати, що дефіцит пенсійного фонду зростає, як і до реформи, зростає
також заборгованість держави з відшкодування ПДВ підприємствам, середня
зарплата формується як середня температура в лікарняній палаті, а
життєвий рівень й справді росте – от тільки, м’яко кажучи, далеко не у
всіх. А ще економічне зростання, яким Микола Янович любив хвалитись при
першій ліпшій нагоді, геть кудись зникло. Натомість державний борг, за
який так перепадало «папєрєднікам», уже побив їхні «рекорди».
Але недоброзичливці завжди щось кажуть. На те вони й недоброзичливці.
Однак Азаров, як і Мюнхгаузен, людина гострого розуму та доволі
дотепна. Він не ображається на недоброзичливців, він з ними
погоджується. Мова українська погана? «Паправіма!». Економіка падає?
«Паправіма!».
Лишень справжній герой здатний погодитись із недоброзичливцями й
відректись від самого себе. Барон Мюнхгаузен, як відомо, зробив це
письмово, прем’єр Азаров – публічно: спочатку так ніби випадково, кажучи
на Ялтинському економічному форумі, що усі без винятку партії (й
очевидно навіть та найбільша, яку він сам очолює) ополчились проти
нього. А згодом на Фейсбуку, яко юзер-міністр, довідається від інших
юзерів-бюджетників, що тим не платять зарплату (принаймні не платять
вчасно). Очевидно, барон Мюнхгаузен теж обурився б, якби довідався за
милою бесідою в літній альтанці, що комусь із його слуг затримують
платню. Може навіть викликав би самого себе на дуель ‒ за правилами
жанру тієї епохи.
А за правилами жанру цієї – прем’єр-міністр бере усе під контроль, а
«зарплату» – під особливий контроль. «Зарплату треба не контролювати, а
виплачувати вчасно» – коментують недоброзичливці офіційну заяву прем’єра
в Інтернеті. Хіба хтось колись чув історію, що затримки із виплатою
зарплати мають місце в Кабінеті Міністрів чи Верховній Раді, а може в
Адміністрації Президента України? Ні, в такі історія народ не повірить.
Годі й намагатись! А от історії, що бюджет на наступний рік антикризовий
– це у стилі Мюнхгаузена. І головне, що усе щира правда! Криза є? Є!
Отож, любі мої, і бюджет антикризовий.
Саме з цієї причини ніхто краще не справиться із кризовим бюджетом,
як антикризовий менеджер Азаров. Так-так, саме із бюджетом, а не кризою.
Бо ж криза глобальна, звідти, із-за кордону до нас. Не ми її породили,
не нам її «убивати». Тому усе, що залишається, придумати історію про
антикризового менеджера, який рятує бюджет. Тим більше, що історія вже
не нова.
А найголовніше мабуть те, що всіх ця та інші подібні історії
влаштовують. Президента – бо вибори не за горами і конкурент йому не
потрібен. Опозиції вигідно, щоб усе «пакращувалась», аж поки повністю не
«покращиться». Тільки тоді з’являється шанс на перемогу без зайвих
зусиль. Олігархам-урядовцям... Ну тут й говорити немає чого, вони живуть
краще всіх середньовічних баронів разом узятих. Ну а як вже зовсім зле
буде в королівстві, то можна буде відправити барона Азарова у відставку.
На його місце не один барон, друг олігархів, знайдеться.
А народ? Невже народ досі вірить в оленів із вишневим садом на
голові? І не бачить «невидимих» рогів на своїх головах, які українські
барони вішають власним довірливим і наївним виборцям. А тим часом справа
Мюнхгаузена живе й процвітає, але вже у маразматичній інтерпретації
вітчизняних політиків.
http://vgolos.com.ua/politic/6780.html
Немає коментарів:
Дописати коментар