Відкритий лист п. КОТУ

Міському голові, професору, академіку, доктору філософії, найкращому інженеру Радянського Союзу, заслуженому працівнику сільського господарства, активному члену КПРС Михайлу Коту

Право кожного українця починається з вибору — вибору країни, міста в якому хочеться жити. На превеликий жаль місто Самбір під Вашим керівництвом швидше викликає жах і сором. Брудні вулиці, диряві дороги та круглоликі можновладці на дорогих джипах не викликають захвату у звичайного самбірчанина.

Місто не розвивається, а на останньому смердючому подиху каналізації скочується у прірву. Замість сприяння малому та середньому бізнесу у Вас поширилась практика лобіювання окремих наближених.
Безконтрольний дерибан землі і комунального майна Ви перетворили на норму. Розпродаж комунального майна та землі носить вибірковий характер за принципом “на тобі небоже що мені негоже”- привабливі об`єкти за заниженою вартістю віддають своїм,все решта купуйте хто хоче.
Наповнення міського бюджету для Вас, пане голово, питання не головне, хоча Самбір унікальне місто, яке може бути чудовим куточком Європи на заході України. Можливо штрафувати туристів за “справляння потреби” прибутковіше ніж брати офіційну плату, але час подумати і про репутацію міста.
Кулуарне прийняття рішення про будівництво пам`ятника без проведення громадських обговорень ставить під сумнів доцільність задуму для міста, у якому немає критого басейну, а діти купаються у брудному Дністрі.
Напевно Ваші зами не мають важливіших справ, аніж стояти над кожною шуфльою при ремонті міських доріг, які з року в рік нагадують радше полігон для закопування бюджетних коштів. Кишенькові депутати міської  ради на чолі з Вами мають служити усьому місту, а не лише обраним.
Враховуючи усе вищезазначене “Комітет захисту України” вирішив відкрити громаді Ваші “здобутки” і “надбання” за час вашого головування. Для цьго ми делегували для участі у сесії міської ради діячів громадських організацій. Доводимо до Вашого відома, що настав час жити краще. Ми жителі Самбора на це заслуговуємо. Вибір ми будемо робити восени і дай Бог нам у цей раз не помилитися.