Навіщо школі земля?

Самбірська влада дозволила віддати частину території навчального закладу під … приватне будівництво

Забажав якось мешканець Самбора Степан Козар збудувати собі гараж на території школи - і нікого де не здивувало.
Навпаки, міська влада охоче пішла йому назустріч: мер пояснив депутатам необхідність такого важливого рішення для міста, управління освіти зовсім проти цього не заперечувало, головний архітектор, головний санітарний лікар та інші чиновники міськради одностайно погодили дозволи - і так пішов у світ «Акт на право власності на земельну ділянку» (ЯД №485478), відповідно до якого пан Козар є власником 0,003 га у м. Самборі на вул. Тихій, 9. Цільове призначення території - будівництво й обслуговування гаража.

Депутат, проти продажу шкільної ДІЛЯНКИ

«У нас лише семеро депутатів проголосували проти такого рішення, - розповів "Інформатору" депутат Самбірської міськради Василь Спаньчак. - І ця група завжди виступає проти відчуження земель дитячих садків, шкіл та інших закладів загального користування. Я знаю, що раніше були норми, згідно з якими школа мала певну кількість квадратних метрів земельної ділянки у розрахунку на певну кількість учнів. Якщо території не вистачало, то не можна було приймати до навчального закладу більшу кількість дітей. На цій території зазвичай облаштовують виробничі приміщення, парники, майстерні "Юного техніка", спортивні майданчики. Тому така площа є обґрунтованою - і змінювати її, коли кому заманеться, не можна. Зрозуміло, ми голосували проти: як можна забрати в дитячої установи землю? Чому б там не зробити додатковий спортивний майданчик, якщо є достатня площа? Зрештою, можна було насадити садочок чи розбити грядку...»
Вочевидь, віддати шкільну землю, вдалося так легко, бо жодна дозвільна ланка не насмілилася виступити проти такого рішення міськради. Навіть знаючи про те, що Земельний кодекс України дозволяє вилучати земельні ділянки державної власності, які перебувають у постійному користуванні, лише в окремих випадках, зокрема для сільського, лісового чи водного господарства; а забирати землю - винятково під будівництво об'єктів соціального призначення для потреб усієї громади. Щодо приватних потреб, такого в законодавстві не передбачено. Ми вирішили з'ясувати, що змусило чиновників знехтувати законом.

Міський голова все заперечує: «Це брехня!»

«Ніякої земельної ділянки у школи ми не вилучали
й на сесії цього питання не було, - категорично заперечив слова депутата міський голова Самбора Михайло Кіт. - Це брехня!» «Тоді, може, тільки планували вилучити цю землю?» «Ні, - знову заперечує мер. - Той депутат помилився. А може, це було зовсім інше питання - про ворота між церквоюі школою, яке слід врегулювати між парафіянами і батьками учнів? Узагалі, в нас немає школи на вул. Тихій, 9. Це щось не те, абсолютна брехня». Справді, школа зареєстрована на вулиці І. Франка, але частина її території, про яку йдеться, виходить на вул. Тиху.
«Чоловік купив будинок, який був у аварійному стані, і зніс його, - продовжує один із заступників міського голови.
Тепер на вільній земельній ділянці, яка належить покупцеві на праві власності, він зводить новий будинок. .Жодних інтересів школи він не ущемляє». Як з'ясувалося, і справді через дорогу від навчального закладу будують дім. Але що спільного він має. з вул. Тихою, 9?
«Це справжній обман, - вважає Василь Спаньчак. - Було звернення міського голови до депутатів міськради, нібито людина, яка хоче будувати гараж на шкільній території,
має стосунок до губернатора і за неї "просять". Мовляв, як ми можемо тут не послухати? Я запитую у відповідь: а якщо за когось "попросять" і треба буде віддати міську ратушу? То що - доведеться віддати?! Так усіх надурили. І думаю, що людина, котра отримала шкільну землю, може й не мати жодного стосунку до губернатора. Просто гак легше вирішити питання. Бо хтось побачив, що на території навчального закладу були зруйновані парники, і поклав око на цю землю. А якщо тенденція "відкроювати" від школи все, що в-поганому стані, буде безкарно тривати, то там скоро набудують і пивбарів, хоча це також заборонено законом».
Чому ж мовчать самбірські освітяни, чиновники, батьки учнів? «Вони бояться, бо більшість із них у різний спосіб залежать від міської влади, - переконаний В. Спаньчак. - На жаль, наші люди втратили бойовий дух: на них шикнули, прикрикнули - і ніхто вже не хоче конфліктувати. Інші не бачать перспективи, адже якщо вони почнуть воювати, чи буде хоч якийсь результат? А частину депутатів, на мою думку, взагалі було обрано випадково і вони не мають принципової позиції - якщо отримали якісь преференції від міського голови, то тепер відпрацьовують».

І ЩО далі?

Чи повернуть приватизовану земельну ділянку школі? Це питання - до правоохоронних і наглядових органів. Коли раніше тим самим депутатам Самбірської міськради, якщо сесія приймала невідповідне закону рішення, приходив припис від прокуратури або протест, то на наступному пленарному засіданні вони змушені були або відміняти своє рішення, або обґрунтовано відмовляти прокурору. За останні роки депутати не пригадують протестів прокуратури щодо більш-менш вагомих рішень міськради. А у випадку зі шкільною землею взагалі ніхто не збирається воювати.
Але як самі освітяни дозволили продати шкільну землю? «У нас ніхто нічого не продавав, бо ми не торгуємо землею, — відповів "Інформатору" начальник управління освіти Самбірської міської ради Богдан Лисейко. - Землі не віддали - дали тільки дозвіл на виготовлення документації. Це питання сесійне. Нас попросили його погодити. Воно не впливало на розміри території школи, і корисливості тут не мала ні освіта, ні я особисто. Наскільки знаю, це рішення буде відмінено й земля залишиться школі». То навіщо ж було давати дозвіл, якщо є тверде переконання, що землю у навчального закладу забрати не дозволять? Мабуть, «Інформатор» невчасно поставив свої питання, на які отримав такі різні відповіді.

Стаття 149. Порядок вилучення земельних ділянок 
     1. Земельні ділянки, надані у постійне користування із земель 
державної  та  комунальної  власності,   можуть   вилучатися   для 
суспільних  та інших потреб за рішенням органів державної влади та 
органів місцевого самоврядування.
     3. Сільські,  селищні, міські ради вилучають земельні ділянки 
комунальної   власності  відповідних  територіальних  громад,  які 
перебувають у  постійному  користуванні,  для  всіх  потреб,  крім 
особливо  цінних  земель,  які  вилучаються  (викупляються) ними з 
урахуванням вимог статті 150 цього Кодексу.
     5. Районні  державні  адміністрації на їх території вилучають 
земельні ділянки державної власності, які перебувають у постійному 
користуванні, в межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх 
потреб та за межами населених пунктів для: 
     а) сільськогосподарського використання; 
     б)  ведення  водного  господарства, крім випадків, визначених 
частиною  дев'ятою  цієї статті; { Пункт "б" частини п'ятої статті 
149  із змінами, внесеними згідно із Законом N 3404-IV від 08.02.2006 } 
     в) будівництва об'єктів, пов'язаних з обслуговуванням жителів 
територіальної  громади  району   (шкіл,   лікарень,   підприємств 
торгівлі,   інфраструктури  оптових  ринків  сільськогосподарської 
продукції  тощо), крім випадків, визначених частиною дев'ятою цієї 
статті.  {  Пункт  "в"  частини  п'ятої  статті  149  із  змінами, 
внесеними згідно із Законами N 3404-IV від 08.02.2006, N 1561-VI 
від 25.06.2009 }