Чи взагалі це можна назвати навчанням?
До написання цієї статті мене підштовхнула інформація з інтернету. Стаття називалася – “В українських школах ввели побори”.
Цитую:
“ В українських школах ввели побори. Батьки платять від 20 до 500 грн за одну дитину на початку навчального року. Вартість залежить від того, де розташована школа. Батьків змушують платити Батьків українських школярів на початку навчального року викликали на збори до школи з гаманцями. Школа збирає кошти на різні необхідні речі: від туалетного паперу до телевізорів. З перших днів навчання виходить приблизно по 400-500 гривень за одну дитину.
На побори скаржитися публічно батьки не готові, навіть якщо для сімейно бюджету це тягар. Батьки бояться, що ставлення вчителів до їхніх дітей зміниться, якщо не заплатити. Наскільки дорогою буде школа, батьки зараз визначають за вступним внеском. Якщо він великий, надалі все буде дорогим.
Проконтролювати, на що витрачаються їхні гроші, не завжди можливо. Пані Тетяна директорка столичної школи, знає як розвіяти батьківські сумніви. Її школа державне підприємство, з юридичним статусом. Щороку ця школа з бюджету отримує 5 млн гривень, допомога батьків складає 50 тисяч. ”
Всі ми переважно батьки і звичайно переживаємо за майбутнє своїх дітей. Кожний з нас хоче щоб вони виросли розумними , розвинутими фізично. Для цього ми стараємося їм створити найкращі умови. А от чи створюють наші школи, наші самбірські вчителі, відділ освіти міста відповідні умови для наших дітей, нашого майбутнього покоління , яке буде будувати і розвивати державу?
Може дехто зі мною буде незгідний , можемо подискутувати. Розглянемо навчання в одній із шкіл міста Самбора.
Дуже мене цікавить питання скільки грошей виділяється на одну школу в нашому місті, я розумію, що це не Київ , але все ж. Питання до відділу освіти і міськради.
Кожного року в школі збирається по енній сумі гривень на потреби школи, якщо приблизно порахувати кількість зібраних грошей - то як вони використані ? Питання до директорів .
Кожного року в класах збираються гроші, по 100 та більше гривень, на ремонт класу, на нове освітлення, люстри , лампи, нові штори, фіранки . Хочете щоб Ваші діти чимось займалися на уроках фізкультури – купіть м’ячі. Переходять Ваші діти у старші класи – починайте ремонтувати класи знову . Як правило Вам дістанеться самий обдертий, з непрацюючим освітленням, без стільців, з поломаними партами, без штор та карнизів. Проблема завжди вирішується за рахунок батьків, а керівництво просто відмовчується. А де виділені на школу фінанси з державної кишені ? Шкільні завгоспи, електрики, якщо такі є, спокійно вмивають руки і заявляють , що вони нічого не можуть зробити. От і сидять наші діти за партами , які можуть впасти на ноги та викривляють собі хребет на негожих стільчиках, якщо звичайно батьки не скинулися та не закупили нові крісла. Невідомо хто готував класи до навчального року і куди поділися зібрані ” так звані добровільно “ для школи гроші?
А навчальний процес ? Зал для фізкультури взагалі нічим не обладнаний, вчителі нічого не роблять, просто кидають м’яча та ганяйте собі . Де поділися кільця , канат , козли , мати, перекладина та інші необхідні речі? Де здача елементарних нормативів , по яких критеріях виставляються оцінки ? Скажете що нічого не було? Вибачте в совітських школах було все , ніхто не вимагав ремонтувати школи, ніхто не збирав гроші на потреби школи, кінець кінцем ніхто не крав гроші , призначені для школи. Дуже цікаве питання – яка сума шкільних грошей осіла в кишенях наших самбірських горе –мерів за роки їхнього правління в місті? Чи може хтось відповісти ?
Викладання інших предметів відбувається також не найкращим способом. Оцінки не виставляються , в щоденники нічого не записується , а потім 8 балів! Що, де , коли за які заслуги? Розрахунок простий - батьки прийдуть, а тоді і поговоримо ….. ?????!!!!!! Про що буде розмова говорити не варто , всі знають.
Будете оправдуватись – попробуйте, теперішні вчителі не цікавляться процесом навчання. Як сказав мій один знайомий , бувший вчитель однієї з шкіл в центрі Самбора, навіщо їм багато добре підготованих дітей, головне щоб багато дітей ходили до репетитора.
Особисто з власного інтересу поцікавився вивченням іноземної мови в спецшколі м. Самбора. Жах! Спеціалізованою вона може називатися хіба тому, що англійська мова викладається з першого класу, а далі ?
З п’ятого класу починають вивчати німецьку, не докладно вивчивши англійську. Підручники з німецької страхітливі. Діти з нульовим словниковим запасом німецької і з сумнівними навиками читання англійською путають сполучення букв. Ніхто дохідливо та зрозуміло не пояснив , як яке сполучення букв читається . Що вийде з такої науки – англо - німецький суржик. Досить , що вони в нас українською нормально висловитися не можуть , вживають замість слів невідомі москальські словосполучення ТІПА , ПРІКОЛ і тому подібне. Мало читають або взагалі не читають, школа не вимагає. В школі ніхто не звертає увагу, якими висловами спілкуються між собою учні, а мали б!
Чи будуть вони знати англійську? Сумніваюся! Де вивчення хоч одного предмету на англійській мові , де вивчення технічного перекладу. В моїй школі іноземна мова була 5 разів на тиждень плюс географія на іноземній мові 2 роки, технічний переклад 3 роки, іноземна література на мові оригіналу 3 роки.
Моїх однокласників , крім тих , що поступили на іноземну філологію, в інститутах виганяли з занять іноземною, вони як і я приходили раз на семестр , щоб отримати залік, бо навчати іноземній мові з такою підготовкою , яку ми отримали в школі, при наявності решти студентів з звичайних шкіл, було смішно.
НЕ буду вдаватися в деталі, але в теперішніх наших школах працюють вчителі які товаришують з алкоголем. Нікому це не заважає, а чому ?
Все що мені приходить на думку – низько вклонитися тим нашим колишнім вчителям , які нас заставляли лишатися після уроків , щоб добитися від нас розуміння пройденого матеріалу, щоб ми отримали відповідні знання. Колись бути вчителем дійсно було покликання.
Так і в наші часи були репетитори, але користувались їхніми послугами - хто бажав досконало володіти котримось з предметів і поступити до престижного вузу.
Теперішнє навчання в школах перетворилося в суцільне репетиторство та збирання грошей з батьків на благо КОГО ?
Висновок один – хочеш знати і це стосується кожного предмету іди до репетиторів! Хочеш щоб твоя дитина гідно закінчила школу - плати, ремонтуй , збирай гроші на подарунки.
Цитую далі:
“І коли взаємини зі школою офіційні, але не публічні, то це схоже на благодійність. А от коли педагог зі списку викреслює прізвища на батьківських зборах, то це вже ближче до шкільного шантажу.”
До написання цієї статті мене підштовхнула інформація з інтернету. Стаття називалася – “В українських школах ввели побори”.
Цитую:
“ В українських школах ввели побори. Батьки платять від 20 до 500 грн за одну дитину на початку навчального року. Вартість залежить від того, де розташована школа. Батьків змушують платити Батьків українських школярів на початку навчального року викликали на збори до школи з гаманцями. Школа збирає кошти на різні необхідні речі: від туалетного паперу до телевізорів. З перших днів навчання виходить приблизно по 400-500 гривень за одну дитину.
На побори скаржитися публічно батьки не готові, навіть якщо для сімейно бюджету це тягар. Батьки бояться, що ставлення вчителів до їхніх дітей зміниться, якщо не заплатити. Наскільки дорогою буде школа, батьки зараз визначають за вступним внеском. Якщо він великий, надалі все буде дорогим.
Проконтролювати, на що витрачаються їхні гроші, не завжди можливо. Пані Тетяна директорка столичної школи, знає як розвіяти батьківські сумніви. Її школа державне підприємство, з юридичним статусом. Щороку ця школа з бюджету отримує 5 млн гривень, допомога батьків складає 50 тисяч. ”
Всі ми переважно батьки і звичайно переживаємо за майбутнє своїх дітей. Кожний з нас хоче щоб вони виросли розумними , розвинутими фізично. Для цього ми стараємося їм створити найкращі умови. А от чи створюють наші школи, наші самбірські вчителі, відділ освіти міста відповідні умови для наших дітей, нашого майбутнього покоління , яке буде будувати і розвивати державу?
Може дехто зі мною буде незгідний , можемо подискутувати. Розглянемо навчання в одній із шкіл міста Самбора.
Дуже мене цікавить питання скільки грошей виділяється на одну школу в нашому місті, я розумію, що це не Київ , але все ж. Питання до відділу освіти і міськради.
Кожного року в школі збирається по енній сумі гривень на потреби школи, якщо приблизно порахувати кількість зібраних грошей - то як вони використані ? Питання до директорів .
Кожного року в класах збираються гроші, по 100 та більше гривень, на ремонт класу, на нове освітлення, люстри , лампи, нові штори, фіранки . Хочете щоб Ваші діти чимось займалися на уроках фізкультури – купіть м’ячі. Переходять Ваші діти у старші класи – починайте ремонтувати класи знову . Як правило Вам дістанеться самий обдертий, з непрацюючим освітленням, без стільців, з поломаними партами, без штор та карнизів. Проблема завжди вирішується за рахунок батьків, а керівництво просто відмовчується. А де виділені на школу фінанси з державної кишені ? Шкільні завгоспи, електрики, якщо такі є, спокійно вмивають руки і заявляють , що вони нічого не можуть зробити. От і сидять наші діти за партами , які можуть впасти на ноги та викривляють собі хребет на негожих стільчиках, якщо звичайно батьки не скинулися та не закупили нові крісла. Невідомо хто готував класи до навчального року і куди поділися зібрані ” так звані добровільно “ для школи гроші?
А навчальний процес ? Зал для фізкультури взагалі нічим не обладнаний, вчителі нічого не роблять, просто кидають м’яча та ганяйте собі . Де поділися кільця , канат , козли , мати, перекладина та інші необхідні речі? Де здача елементарних нормативів , по яких критеріях виставляються оцінки ? Скажете що нічого не було? Вибачте в совітських школах було все , ніхто не вимагав ремонтувати школи, ніхто не збирав гроші на потреби школи, кінець кінцем ніхто не крав гроші , призначені для школи. Дуже цікаве питання – яка сума шкільних грошей осіла в кишенях наших самбірських горе –мерів за роки їхнього правління в місті? Чи може хтось відповісти ?
Викладання інших предметів відбувається також не найкращим способом. Оцінки не виставляються , в щоденники нічого не записується , а потім 8 балів! Що, де , коли за які заслуги? Розрахунок простий - батьки прийдуть, а тоді і поговоримо ….. ?????!!!!!! Про що буде розмова говорити не варто , всі знають.
Будете оправдуватись – попробуйте, теперішні вчителі не цікавляться процесом навчання. Як сказав мій один знайомий , бувший вчитель однієї з шкіл в центрі Самбора, навіщо їм багато добре підготованих дітей, головне щоб багато дітей ходили до репетитора.
Особисто з власного інтересу поцікавився вивченням іноземної мови в спецшколі м. Самбора. Жах! Спеціалізованою вона може називатися хіба тому, що англійська мова викладається з першого класу, а далі ?
З п’ятого класу починають вивчати німецьку, не докладно вивчивши англійську. Підручники з німецької страхітливі. Діти з нульовим словниковим запасом німецької і з сумнівними навиками читання англійською путають сполучення букв. Ніхто дохідливо та зрозуміло не пояснив , як яке сполучення букв читається . Що вийде з такої науки – англо - німецький суржик. Досить , що вони в нас українською нормально висловитися не можуть , вживають замість слів невідомі москальські словосполучення ТІПА , ПРІКОЛ і тому подібне. Мало читають або взагалі не читають, школа не вимагає. В школі ніхто не звертає увагу, якими висловами спілкуються між собою учні, а мали б!
Чи будуть вони знати англійську? Сумніваюся! Де вивчення хоч одного предмету на англійській мові , де вивчення технічного перекладу. В моїй школі іноземна мова була 5 разів на тиждень плюс географія на іноземній мові 2 роки, технічний переклад 3 роки, іноземна література на мові оригіналу 3 роки.
Моїх однокласників , крім тих , що поступили на іноземну філологію, в інститутах виганяли з занять іноземною, вони як і я приходили раз на семестр , щоб отримати залік, бо навчати іноземній мові з такою підготовкою , яку ми отримали в школі, при наявності решти студентів з звичайних шкіл, було смішно.
НЕ буду вдаватися в деталі, але в теперішніх наших школах працюють вчителі які товаришують з алкоголем. Нікому це не заважає, а чому ?
Все що мені приходить на думку – низько вклонитися тим нашим колишнім вчителям , які нас заставляли лишатися після уроків , щоб добитися від нас розуміння пройденого матеріалу, щоб ми отримали відповідні знання. Колись бути вчителем дійсно було покликання.
Так і в наші часи були репетитори, але користувались їхніми послугами - хто бажав досконало володіти котримось з предметів і поступити до престижного вузу.
Теперішнє навчання в школах перетворилося в суцільне репетиторство та збирання грошей з батьків на благо КОГО ?
Висновок один – хочеш знати і це стосується кожного предмету іди до репетиторів! Хочеш щоб твоя дитина гідно закінчила школу - плати, ремонтуй , збирай гроші на подарунки.
Цитую далі:
“І коли взаємини зі школою офіційні, але не публічні, то це схоже на благодійність. А от коли педагог зі списку викреслює прізвища на батьківських зборах, то це вже ближче до шкільного шантажу.”
Калимон Калита
Немає коментарів:
Дописати коментар