Багато різноманітних свят придумали люди в різних країнах. Є свята серйозні, є жартівливі, церковні та світські, є загальносвітові, є властиві тільки деяким країнам. Незвичайними, рідкісними і родинними святами є День Бабусь і Дідусів!
Дехто скаже, що 1 жовтня відзначають Міжнародний День людей похилого віку, заснований ООН. Але ж це не одне й те саме! Можна стати літньою людиною, але не випробувати щастя бути бабусею чи дідусем. Мабуть, про такі свята багато з нас і не чули.
А ось у Польщі два дні в січні відведені для їх вшанування - 21 січня святкують День Бабусь, а 22 січня - День Дідусів. У ці дні в Польщі маленькі та великі онуки відвідують своїх бабусь і дідусів, які їх з нетерпінням чекають. Як правило, дарують їм на знак поваги і любові квіти та подарунки. Бабусі з радістю пригощають своїх онуків солодкими пирогами, а дідусі люблять ходити з онуками на прогулянки, в парки, в ліс. Багато хто з нас з радістю, а часом і з сумом згадують прекрасні дні, проведені з дідусем чи бабусею, з тими, хто прикрашав наше дитинство теплим комфортом, порадами, ніжністю або конкретною допомогою та підтримкою, коли ми дійсно мали потребу в них. Звичайно, як правило, дідусі проводять менше часу з онуками, але як дітям потрібна їх любов! Пам'ятаєте, в дитинстві вчили: "Дідусю, голубе, зроби мені свисток! Дідусю, знайди мені біленький грибок! Ти хотів мені, дідусю, казку розповісти, пообіцяв мені, дідусю, білочку зловити!". А дідусь у відповідь: "Добре, добре, дітки, дайте тільки термін, буде вам і білка, буде і свисток!". А ось чи ми приділяємо стільки ж любові і ніжності нашим бабусям і дідусям? Може, ще не пізно змінити це?
Дехто скаже, що 1 жовтня відзначають Міжнародний День людей похилого віку, заснований ООН. Але ж це не одне й те саме! Можна стати літньою людиною, але не випробувати щастя бути бабусею чи дідусем. Мабуть, про такі свята багато з нас і не чули.
А ось у Польщі два дні в січні відведені для їх вшанування - 21 січня святкують День Бабусь, а 22 січня - День Дідусів. У ці дні в Польщі маленькі та великі онуки відвідують своїх бабусь і дідусів, які їх з нетерпінням чекають. Як правило, дарують їм на знак поваги і любові квіти та подарунки. Бабусі з радістю пригощають своїх онуків солодкими пирогами, а дідусі люблять ходити з онуками на прогулянки, в парки, в ліс. Багато хто з нас з радістю, а часом і з сумом згадують прекрасні дні, проведені з дідусем чи бабусею, з тими, хто прикрашав наше дитинство теплим комфортом, порадами, ніжністю або конкретною допомогою та підтримкою, коли ми дійсно мали потребу в них. Звичайно, як правило, дідусі проводять менше часу з онуками, але як дітям потрібна їх любов! Пам'ятаєте, в дитинстві вчили: "Дідусю, голубе, зроби мені свисток! Дідусю, знайди мені біленький грибок! Ти хотів мені, дідусю, казку розповісти, пообіцяв мені, дідусю, білочку зловити!". А дідусь у відповідь: "Добре, добре, дітки, дайте тільки термін, буде вам і білка, буде і свисток!". А ось чи ми приділяємо стільки ж любові і ніжності нашим бабусям і дідусям? Може, ще не пізно змінити це?
В Самбірському районному відділі Товариства Польської Культури стало вже традицією проводити святковий захід до Дня Бабці і Дідуся. 23 січня в Польському Домі зібрались бабусі і дідусі разом зі своїми онуками, які підготували для них чудовий виступ. Концерт розпочав колядками хор «Susrum Сorda» під керівництвом завідувача польської недільної школи ім. Івана Павла ІІ Христини Гусар. Потім виступали з віршами, побажаннями і піснями всі бажаючі внуки і внучки, яких підготували до виступу вчителі Марія Зембович та Ірина Ярош, а допомагав маленьким артистам ансамбль сопілкарів під керівництвом Казимира Гусара. Виступила також танцювальна група молодших класів польської школи і танцювальна пара Анатолія і Розалії Шпак. На закінчення всі внуки дорослі і малі заспівали бабусям і дідусям «Многая літа» та почастували солодощами, а учасники хору подарували настінні календарі. Всім присутнім дуже сподобалося свято, їм було приємно, що є такі чудові дні в календарі і що внуки про це пам’ятають.

Немає коментарів:
Дописати коментар