Ставши кандидатом в депутати самбірської міськради Степан Фе... прийшов до дому, смачно поів та ліг у мякесеньке ліжечко та забувся в обіймах морфея. Неділя, світить сонечко. Встав він зранку, вмився, надів пониз піджака вишиванку, що жінка її йому купила на базарі після того, як Стьопа таємно їй признався, що певні ого-го які багаті та впливові в Самборі люди йому пообіцяли, якщо візьмуть його Степана в депутати. І не якимось там тринадцятим по списку, а сьомим, і не в якійсь там партійці, а ого-го в якій. І не якісь там в списку прості люди, а всі ого-го які. Подивився Стьопа на своє відображення у дзеркалі, та й подумав, СПРАВЖНІЙ ДЕПУТАТ, ТАКИМ І ТІЛЬКИ МІСЦЕ В МІСЬКРАДІ САМБОРА, А МОЖЕ Й В САМОМУ ВИКОНКОМІ. Чи мало він, Степан старався для цього, чи мало зробив. Бігав у всіх, як хлопець на побігеньках. Стьопа то, Стьопа ось і за все він відповідає, і про всіх все начальству справно доповідає. Щоб знали, який він їм вірний і як вболіває за партію та всіх кандидатів.
Так. Бути мені депутатом, подумав Степан, та пішов на Службу Божу, бо так треба для підняття іміджу. Вийшовши з церкви він задзвонив до ого-го яких і сказав, що йде голосувати та проконтролює, чи все в порядку на дільниці. А як він йшов віддавати голос сам за себе, де й поділась та важка Степанова хода. Гордий, трохи серйозний, Стьопа летів голосувати. Прада, по дорозі він старався поговорити із всіма виборцями що ще не проголосували, а мо докинуть йому кілька голосів. Настала ніч підрахунку результатів голосування. Степан вже не хвилювався, шеф сказав, що все йде за планом. Аж раптом серед глупої ночі Степана, що спав у мякенькому ліжечку розбудив телефонний дзвінок з трубки сумний голос сказав, що він Стьопа не набрав голосів і не буде депутатом. Все пропало, все пропало, такі надії, сподівання, вишиванка, влада. Степана кинуло в жар, через мить пройняло холодом і він розбудився. Була неділя за тиждень до голосування. Слава Богу, що це був сон, подумав Степан і поспішив на партійні збори. Швидше б вже вибори, бо від такого нервового напруження можна і померти, подумав Степан, закриваючи двері квартири.
Шановні кандидати у депутати, все написане мною є вигаданим. Прохання не впізнавати у персонажі себе. А МОЖЕ ВПІЗНАВАЙТЕ!
